Ріголетто

Короткий зміст опери:

І дія, картина 1
Бал в палаці Герцога Мантуанського. Герцог залицяється до графині Чепрано, викликаючи ревнощі її чоловіка. Блазень Ріголетто знущається над графом Чепрано та радить Герцогу цієї ж ночі викрасти чарівну графиню; оскаженілий Чепрано клянеться помститися Ріголетто. Веселощі балу порушуються появою графа Монтероне, який вимагає від Герцога повернути йому доньку. Ріголетто глумиться над Монтероне. Герцог наказує взяти графа під варту. Монтероне загрожує Герцогу помстою за безчестя доньки та проклинає Ріголетто.

І дія, картина 2
Прокляття Монтероне не дає спокою Ріголетто. Повертаючись пізно ввечері додому, він зустрічає найманого вбивцю Спарафучіле, який пропонує йому свої послуги. Ріголетто тривожиться за долю дорогої доньки Джильди, яка живе в глухому передмісті зі служницею Джован. Він заборонив їй виходити з будинку, боячись герцога і його розбещеної челяді. Одного разу в церкві Джильда зустріла юнака, чия краса полонила її. Несподівано дівчина бачить його перед собою. Це Герцог, переодягнений у студента. Він палко присягається Джильді у вічному коханні. Залишившись наодинці, дівчина віддається солодким мріям. А тим часом біля будинку Ріголетто збираються придворні: вони задумали викрасти Джильду, вважаючи її коханкою блазня. З похмурими передчуттями Ріголетто повертається додому і в темряві стикається з ними. Щоб розсіяти підозри блазня, один з придворних розповідає про підготовлене викрадення графині Чепрано, що живе поруч. Ріголетто погоджується допомогти придворним. Тоді йому надягають маску, пов'язавши її зверху хустиною. Здалеку доносяться приглушені крики Джильди. Ріголетто зриває пов'язку і в жаху переконується, що його донька викрадена.

ІІ дія
Герцог засмучений: прекрасна незнайомка зникла, всі пошуки виявилися марними. Придворні, бажаючи розвеселити його, розповідають про нічну пригоду — коханка Ріголетто тепер у палаці. Герцог радісно поспішає до своїх покоїв. Наспівуючи пісеньку, входить Ріголетто; він всюди шукає доньку, приховуючи відчай під удаваною безтурботністю. Дізнавшись, що Джильда у палаці, він гнівно вимагає, щоб йому повернули доньку, але придворні глухі до погроз та благань блазня (арія «Куртизани, нащадки гидоти», («Cortigiani, vil razza dannata»)). Ріголетто клянеться помститися за ганьбу доньки; зустріч з Монтероне, якого ведуть в темницю, укріплює його рішучість. Джильда в страху благає батька пробачити Герцога.

ІІІ дія
Дім Спарафучіле на березі річки. Глуха ніч. Приходить переодягнений Герцог; він захоплений новою пристрастю — до красуні Маддалени, сестри бандита Спарафучіле (тут звучить знаменита арія Герцога — «Серце жіноче до зрад охоче», La donna è mobile). Переконавшись у зраді коханого, Джильда прощається зі своїми світлими мріями. Батько відсилає її до Верони; переодягнувшись у чоловічий костюм, вона повинна сьогодні вночі покинути Мантую. Ріголетто залишиться, щоб заплатити Спарафучіле за вбивство та самому кинути в річку труп ненависного Герцога. Починається гроза. Маддалена, зачарована молодим красенем, просить брата помилувати його. Після довгих умовлянь Спарафучіле погоджується вбити першого, хто постукає в двері. Цю розмову чує Джильда; вона як і раніше любить Герцога та прийшла сюди, щоб попередити його про небезпеку. Для порятунку коханого Джильда готова віддати життя. Вона сміливо входить у будинок бандита. Гроза стихає. Повертається Ріголетто. Спарафучіле виносить мішок з мертвим тілом. Блазень радіє — нарешті за нього помстилися! Збираючись кинути труп у воду, Ріголетто з жахом чує веселу пісеньку Герцога. Він розрізає мішок та бачить Джильду, яка помирає.



 

Відгуки глядачів


Сабріна:
«…НА ВЫСТАВКЕ ВАН ГОГА Я ГЛАВНЫЙ ЭКСПОНАТ…»
Сповнена надій прем‘єрна вистава опери Дж.Верді «Ріголетто» зібрала повну залу Оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського. Цікавість і фахівців, й аматорів викликало сценічно-режисерське оновлення спектаклю, який у попередній версії приваблював хіба що шанувальників творчості італійського маестро та родичів й друзів тих студентів, які приймали в ньому участь.
І дійсно, нетривіальна для Оперної студії постановка зачепила увагу із підняттям завіси. Привертали увагу оновлені костюми та декорації (на чому особливо наголосив у вступній промові ректор Академії пан В. Рожок) та часом досить пристойна гра акторів. Деякі з них (наприклад, виконавець ролі Герцога) намагалися компенсувати недоліки своєї вокальної техніки за рахунок відмінної дикції, завдяки чому відпадали будь-які сумніви щодо того, якою мовою виконується оперний твір. Незначні розходження ж (оркестру з хором і солістами, та й оркестрових груп між собою), які майже повністю ліквідувалися до другої дії, не надто псували загальне враження.
Та характерно те, що найбільший ефект у виставі «Ріголетто» мали зовсім не акторська гра, й навіть не згадувані костюми, декорації та режисерське вирішення. Ключове значення мала публіка. Складалося враження, що окрім дії, що відбувалася на сцені, у глядацькій залі одночасно йдуть кілька окремих міні-вистав, які пов‘язані між собою лише відвертою неповагою не тільки до інших глядачів, а й до виконавців оперного спектаклю. Під час дії опери це балаганно-базарне спілкування не припинялося практично ані на мить. Тож глядачі, які прийшли насолоджуватися оперою «Ріголетто», були змушені достеменно знати, як саме розсядеться компанія, хто кому місце «зайняв» (буцімто це й не оперна вистава, а черга у магазині), хіба що були відсутні розмови по мобільному телефону (але й це було «виправлене» у третьому акті). А якщо до цього додати перманентне обговорення особистих справ, виходи на перекури (із додаванням навколо себе відповідного «амбре») та повернення, коли заманеться, то постають питання: «То навіщо ж було взагалі приходити? Чи не краще було б посидіти у барі у більш звичних та прийнятних умовах?»
Така поведінка глядачів не оминула увагу навіть диригента, який на початку другої дії був змушений сказати: «Спектакль не почнеться, допоки не буде космічна тиша». Та, на превеликий жаль, навіть це не привело до тями невиховану частину публіки…
Здавалося б, в історії оперного театру така поведінка глядачів вже мала місце та є апробованою – вона типова для італійського барокового театру. Але у сучасному оперному театрі немає відокремлених закритих лож, де можна вільно поспілкуватися, не привертаючи увагу інших глядачів. Тож така поведінка є виявом як мінімум неосвіченості та невихованості.
Показово, що по виході із зали, виникла потреба обговорювати не стільки компоненти постановки – здавалося б, сутнісні для оперної вистави, речі, – скільки ту публіку, яка весь час забирала за себе питому частку уваги. І стосовно цього одразу ж пригадуються слова хіту гурту «Ленинград», які, на жаль, тут є дуже актуальними: «На выставке Ван Гога я главный экспонат»…

Опис

  Прем'єра опери

«Ріголетто»

Дж. Верді.
Опера на 3 дії
Лібрето Франческо Піаве
за драмою Віктора Гюго «Король розважається»

Тривалість вистави:
3 години
Мова виконання: італійська

Вартість квитків: 22 - 56 грн.

Для пільгових категорій (пенсіонери, студенти, учні, учасники АТО, ветерани, інваліди):
Партер - 20 грн. (36 місць)
Бельєтаж, балкон - 10 грн. (44 місця)
 

Фото